Новини: Степан Бобик: «Закарпатці найбільше скаржаться на несправедливість у земельних питаннях»

Степан Бобик: «Закарпатці найбільше скаржаться на несправедливість у земельних питаннях»

Нині кореспондент редакції газети «За і проти» веде розмову зі Степаном Степановичем БОБИКОМ, помічником та уповноваженою особою народного депутата України Олександра Кеменяша (фракція БЮТ у Верховній Раді України). Степан Степанович упродовж цього року брав участь у роботі приймалень нардепа, спілкувався практично в усіх районах області з громадянами, які навідувалися з різноманітними особистими питаннями та суспільними проблемами на прийоми. Вони були організовані з ініціативи О. Кеменяша як голови обласної організації партії «ВО «Батьківщина» в усіх райцентрах Закарпаття. Про підсумки цього двостороннього зв’язку нам і розповів С. С. Бобик.
– Степане Степановичу, хто ще, окрім вас, бере участь у прийомах громадян на місцях?
– Коли дозволяє час, то Олександр Михайлович Кеменяш зустрічається зі своїми виборцями особисто. Як правило, обов’язковою є присутність досвідченого юриста Ісмаїла Камбаровича Вердієва, адже чимало питань, з якими звертаються до народного депутата наші земляки, стосуються правничої сфери. Безумовно, в такому спілкуванні беруть участь і голови місцевих бютівських осередків, бо ж саме їм слід щонайповніше знати про ситуацію в своїх районах, турботи й потреби людей, а також заступники голови обласної організації «Батьківщини» Антон Ліврінц та Андрій Сербайло.
– Такі прийоми – це разові акції?
– Аж ніяк. З квітня цього року вони проводяться постійно, за чітким графіком, про час і місце проведення заздалегідь повідомляємо через місцеві засоби масової інформації. За цей період вже встигли побувати по два рази в кожному з районів. Зараз розпочинаємо третій тур таких зустрічей.
– Якими ж є ваші враження від цих відряджень? За якою допомогою до народного депутата найчастіше звертаються люди?
– Спочатку ми гадали, що передовсім мешканці районів ітимуть до нас з проханнями суто матеріального характеру. Були навіть побоювання, що все зведеться до банального «дай». І це зрозуміло. Бо ж багатьом нашим землякам не так і легко зараз виживати – соціально-економічна ситуація в державі з відомих причин не по-ліпшилася. Звісно, матеріальна допомога не випала з поля зору. Але вона займає не перше, не друге і навіть не третє місце в обсязі питань, з якими до нас йдуть люди. Вже з перших прийомів стало очевидним, що закарпатців здебільшого турбують проблеми зі сфери суспільного життя. Зокрема, закарпатці найбільше скаржаться на несправедливість у земельних питаннях. На другому місці – питання юридичного змісту, причому різних правничих напрямків, а також щодо призначення со-ціальних допомог, виплат компенсацій в філіях «Ощадбанку» і т.д. Інколи люди йдуть до нас з останньою надією, після того, як їм і за кілька років не вдалося добитися справедливості, відстояти своє право в різних інституціях та установах. Деякі з питань є дуже важкими, «з бородою», треба вкласти чимало зусиль і праці, щоб зрушити їх з «мертвої» точки. З іншого боку, та обставина, що заявники йдуть саме до нас, свідчить про те, що люди з довірою ставляться до політичної сили, яку на Закарпатті представляє Олександр Михайлович Кеменяш.
Ну, і третій блок питань, які хвилюють людей – це стан житлово-комунального господарства. Як правило, це прохання про сприяння в ремонті доріг місцевого значення, каналізаційних мереж, дахів багато-квартирних будівель, з налагодження водопостачання, газифікації тощо.
– Степане Степановичу, хотілось би до-відатися, чим вирізняються земельні турботи закарпатців.
– У місцевому вимірі вимальовується така тенденція: масово звертаються люди, які або мають державні акти на землю, або тривалий час користуються земельними наділами згідно з рішеннями відповідних органів самоврядування, однак на ці ж ділянки, як з’ясовується, є й інші нібито законні власники чи користувачі. Ось за такої, сказати б, преамбули і виникають конфлікти та спори, які надзвичайно важко піддаються розв’язанню. Дуже, м’яко кажучи, здивував і боляче вразив нас один нерядовий випадок по Чинадіївській сільській раді. В тому населеному пункті міська жителька придбала будинок, аби створити прийнятні умови для догляду за своїм 20-річним важкохворим сином – інвалідом першої групи. Всі документи оформила, відвідала селищного голову, який їй повідомив, що вона може також приватизувати й ділянку поряд з будинком для ведення особистого підсобного господарства. Та коли жінка вже звернулася з офіційною заявою до сільради, їй сказали, що та земельна діляночка належить іншому власникові. Зрозуміло, що юридичного штибу пояснення і підстави будь-коли можна знайти, щоб виправдати таку несправедливу по відношенню до соціально незахищеної родини «накладку». Але ж є ще й моральний бік справи! Дуже багато надійшло до нас скарг щодо затягування оформлення документації у відділі земельних ресурсів Тячівської райдержадміністрації. На Міжгірщині люди нарікають на те, що нібито в районі масово відміняють державні акти на право власності на землю. В цьому районі прийом ми проводили буквально минулої п’ятниці, тож ще не встигли розібратися в суті проблеми. Але обов’язково з’ясуємо причини виникнення такої нештатної ситуації. Адже по допомогу до нас з цього приводу прийшло понад три десятка міжгірчан.
– Які найбільш неординарні звернення запам’яталися вам?
– За кожним з них – індивідуальні драми, складні життєві ситуації. Деякі розповіді неможливо навіть вислухати без душевного болю. Та найважче – реально допомогти, коли йдеться про організацію повноцінного розслідування кримінальної справи. Так, на Мукачівщині до нас звернулася жінка – мати, син якої загинув за нез’ясованих обставин. Правоохоронці констатували нещасний випадок. Заявниця ж має підстави вважати, що загибель її дитини спричинена злочинним насильством.
На кожному прийомі не обходиться і без приємних вражень, коли зустрічаємося з людським співпереживанням. Ось у тому ж Мукачівському районі нас відвідала група вірян однієї з греко-католицьких парафій, стурбованих станом здоров’я свого душпастиря – люди просили допомогти фінансово, щоб налагодити повноцінне лікування свого занедужалого духівника.
– Якими є особливості заяв, пов’язаних з блоком питань з житлово-комунальної сфери?
– Найбільше таких заяв – колективних. Це тому, що утримання та ремонт багатоквартирного житла чи об’єктів комунальної інфраструктури потребують значного фінансування. Дуже складне питання у Міжгір’ї по вулиці Локоти щодо будинку №16, який селищна рада тривалий час не приймає в експлуатацію та не бере на свій баланс, хоч він опинився в розряді безгоспних. Через це мешканці його не можуть вирішити ряд побутових та комунальних проблем, не мають юридичних підстав і для приватизації своїх помешкань. Будемо допомагати, сподіваємося, що з розумінням до цього поставиться і Міжгірський селищний голова. А в місті Хуст мешканці вулиці Локоти просили посприяти в ремонті каналізаційної мережі. Відрадно, що частково вже вдалося задовольнити їхню заяву, поступово довершимо роботи – окрім власне водовідведення, буде облаштовано й каналізаційні колодязі.
В Іршаві мешканці будинку №23 по вулиці Шкільній звернулися з надією, що отримають допомогу в ремонті даху. І хотів би відзначити такий позитивний момент, що оперативному вирішенню цієї проблеми, ціна якої – 100 тисяч гривень, допомогла активна співпраця представників народного депутата та Іршавського міського голови Івана Івановича Паленчака. Такі ж добрі ділові взаємини і плідне двостороннє спілкування складаються у нас і з Виноградівським міським головою паном Бочкаєм.
– Може, тут відіграють роль їхні по-літичні вподобання?
– Навпаки, для цих посадовців притаманне розуміння і вболівання не за політичні перипетії і пов’язані з ними, скажімо, кадрові розстановки, а за розв’язання насущних проблем своїх земляків. Знаєте, чимало є питань задавнених, невирішуваних упродовж тривалого часу, і людям поперемінно з одного й того ж приводу доводиться, так би мовити, комплексно звертатися до різного рівня посадовців, різних народних депутатів і т.д. Тобто стукати в різні двері. І, що показово, нам неодноразово доводиться чути не нарікання, а, навпаки, слова подяки на адресу своїх попередників, які тією чи іншою мірою вже допомогли нашим сьогоднішнім заявникам. І це приємно, як і завжди, коли довідуєшся, що співчуття і взаємодопомога в нашому заполітизованому житті, слава Богу, не на останньому місці. Ось, до прикладу, батько студента на Міжгірщині розповів, що один з нардепів торік допоміг оплатити навчання його сина у виші. Нині ж він прийшов зі сподіванням, що у такій допомозі йому не відмовить й інший депутат-закарпатець. Звісно ж, доброчинний фонд Олександра Кеменяша «Благодар» здібного і наполегливого юнака з гірського села обов’язково підтримає у його прагненні здобути вищу освіту.
– Напевне ж, систематизуєте й узагальнюєте заяви всіх відвідувачів. До яких висновків дійшли за попередні два тури прийомів у громадських приймальнях?
– На сьогодні очевидно, що чимало со-ціально-економічних питань, зокрема в нашій області, потребують активного й наполегливого вирішення в інтересах людей. А політична нестабільність, та й світова фінансово-економічна криза, відголоски якої докотилися вже й до нас, заважають суспільному розвитку чимдалі дужче. Замість кидатися у нові виборчі баталії, треба уважніше дослухатися думки земляків, не спокушати їх дармівщинкою від партійних штабів, а на ділі переконувати, що наш добробут – то плід спільних зусиль усіх громад і кожного мешканця, усіх громадських і політичних об’єднань, депутатів рад усіх рівнів – від сільської до парламенту, кожного держслужбовця чи представника органів правопорядку.
Враховуючи стан, який склався і в житлово-комунальній галузі Закарпаття, і в сфері використання земельних ресурсів в області, на мою думку, на часі розробка комплексних програм з реформування, удосконалення цих важливих ділянок суспільного співжиття. І не тільки на місцевому рівні. Хоч Верховна Рада ніби й розпущена Президентом, усе ж висновки, винесені нами з громадських приймалень, переконаний, ляжуть в основу майбутніх законодавчих ініціатив та законопроектів народного депутата Олександра Кеменяша. Бо нам слід переходити від демократичних перевиборів до економічних реформ, до стратегічних напрацювань. І всі потреби і сподівання закарпатців мають бути відображені у Держбюджеті-2009, тобто реально втілені задля підвищення соціальних стандартів нашого життя.
– Дякую вам, Степане Степановичу, за цікаву й повчальну розмову.

Запитувала Ірина АНДРІЙЧУК

17 жовтня 2008 року

« повернутись на головну

Олександр Кеменяш: «Поновлення розширеної коаліції й обрання спікером Володимира Литвина — рішучий крок до виходу з політичної кризи»
16 грудня 2008 року

«Поновлення демократичної коаліції у розширеному форматі, завдяки приєднанню до фракцій НУНС і БЮТ Блоку Литвина, та обрання спікером Верховної Ради Володимира Литвина — свідчення того, що зроблено рішучий крок до виходу з політичної кризи» — так прокоментував останні події у Верховній Раді народний депутат Олександр Кеменяш.

ЗМІ про нас

Степан Бобик: «Закарпатці найбільше скаржаться на несправедливість у земельних питаннях»
17 жовтня 2008 року

Голова Ужгородського БЮТу Василь Гнатків: „Дострокові парламентські вибори треба проводити спільно з президентськими”
11 вересня 2008 року

Ту складну політичну ситуацію, яка склалася в Україні, ми попросили прокоментувати голову Ужгородського БЮТу, депутата Закарпатської обласної ради Василя Івановича ГНАТКІВА

Відвертої розмови не відбулося
13 серпня 2008 року

Недавно відбулася сесія Міжгірської районної ради. Однак, коли голова райради п. Ярема І.В. запропонував проголосувати за її відкриття керівники трьох фракцій ради, а саме: БЮТ (п. М.Буришин), Блоку Литвина (п. М.Микулін) та Пори (п. Я.Мендель) звернулися до головуючого спочатку дати пояснення щодо невідповідності оприлюдненого в ЗМІ рішення минулої сесії по Музею лісу і сплаву тому, за яке фактично голосували депутати та вибачитись через ті ж ЗМІ за образу деяких депутатів райради.

Лічильники